William Louis Heward
Ed. D., BCBA-D
Професор-емерит Коледжу освіти та людської екології в Університеті штату Огайо (США). Один із найвпливовіших дослідників у прикладному аналізі поведінки (ABA).
Автор і співавтор численних книг і наукових статей про освіту, спеціальну освіту та доказові практики АВА. Він прийшов у сферу АВА через бажання робити зміни, які реально допомагають дітям.
Професор William L. Heward — науковець і педагог, який десятиліттями навчає фахівців бачити ABA не лише як метод терапії, а як інструмент для розвитку освіти, мислення та суспільства. Його праці формують основу поведінкової освіти в усьому світі.
Інтерв’ю з професором William L. Heward
-
осінь 2012
Bill Heward: Чому важливо вміти сказати “Я не знаю”
-
2 жовтня 2024
Інтерв’ю з професором Вільямом Л. Г’юардом
-
***
**********************
*******
Bill Heward: Чому важливо вміти сказати «Я не знаю»
Інтерв’ю провів Josh Pritchard, MS, BCBA
співредактор журналу Science in Autism Treatment
Q: Розкажіть, будь ласка, як ви долучилися до роботи з ASAT? Скільки часу ви входите до дорадчої ради?
A: Catherine Maurice, одна із засновниць ASAT, розповіла мені про цю організацію й запросила долучитися. Я був членом Ради директорів ASAT протягом двох років, а до дорадчої ради входжу з 2006 року.
Q: Що для вас означає ASAT? Чому це важливо? Як це пов’язано з вашими інтересами та роботою?
A: Базові дослідження відкрили низку потужних принципів того, як люди навчаються (наприклад, підкріплення, стимульний контроль), а прикладні дослідження — виявили й удосконалили стратегії та техніки (наприклад, самоконтроль, чергування легких і складних завдань), які дають змогу використовувати ці принципи на благо людей з аутизмом. Але, якими б потужними не були ці результати, вони не матимуть значного впливу, якщо фахівці та батьки не зможуть відрізнити їх від численних непідтверджених методів, що змагаються за їхню увагу.
Ефективна освіта та терапія дітей з порушеннями розвитку завжди потерпала від популярності неперевірених методів (Heward & Silvestri, 2005). Наприклад, у 1970–1980-х роках батькам і вчителям казали, що якщо діти з труднощами у навчанні дивитимуться через кольорові лінзи або ходитимуть по балансувальних колодах, це допоможе їм стати кращими читачами. Сьогодні кількість неефективних (у кращому разі) і навіть шкідливих методів лікування аутизму безпрецедентна в історії спеціальної освіти. Величезна різноманітність поведінкових проявів аутизму створює особливо сприятливе підґрунтя для поширення непідтверджених підходів.
Місія ASAT — навчати батьків, фахівців і споживачів, поширюючи науково обґрунтовану інформацію про аутизм і його лікування та протидіючи дезінформації — є не менш важливою, ніж саме відкриття нових наукових знань. Керівництво ASAT, у якому поєднуються батьки, дослідники та практики, чудово справляється з тим, щоб відділяти наукову «пшеницю» від ідеологічної чи фінансово мотивованої «полови».
Матеріали на сайті ASAT і статті в журналі Science in Autism Treatment істотно впливають на моє мислення, і я часто ділюся ними з учителями та батьками, з якими працюю. Наприклад, мені імпонує обговорення процесу рецензування Daniel Mruzek (2012), аналіз хибності фасилітованої комунікації від Jim Todd (2010) і критичний огляд програми Relationship Development Intervention (RDI) від Tom Zane (2010). Ці публікації допомагають батькам і фахівцям розрізняти наукові докази та непідтверджені твердження.
Q: Яку діяльність, пов’язану з аутизмом, ви здійснюєте зараз?
A: Я читаю, пишу та виступаю про значення й використання прикладного аналізу поведінки (ABA) у навчанні та лікуванні людей з аутизмом. Читаю менше, ніж мав би, пишу менше, ніж хотів би, зате, мабуть, занадто багато говорю! Мій останній проєкт — оновлення підручника для майбутніх учителів спеціальної освіти, який містить розділ про розлади аутистичного спектра (Heward, 2013). Більшість моєї роботи, пов’язаної з аутизмом, — це лекції та семінари для аналітиків поведінки, педагогів і батьків. Цього навчального року я проведу серію з п’яти вебінарів для Бюро спеціальної освіти штату Пенсильванія про ефективні освітні практики для учнів із високофункціональним аутизмом.
Особливо мені подобається можливість поширювати ABA на міжнародному рівні. Я виступав у країнах Азії, Європи, Південної Америки та Близького Сходу. Наступного місяця планую конференції з ABA та лікування аутизму в Пекіні та Шеньчжені (Китай). Серед учасників зазвичай є батьки, вчителі, психологи, лікарі, адміністратори шкіл і представники державних органів.
У таких виступах я зазвичай пояснюю, що таке ABA (прикладна наука, спрямована на розуміння й удосконалення поведінки людини), розвінчую поширені міфи (наприклад, що ABA — це лише індивідуальні заняття з дитиною), показую приклади технік, заснованих на ABA, для розвитку комунікації, соціальних і навичок самостійності; описую риси якісних навчальних і терапевтичних програм; а також пропоную ресурси, де можна дізнатися більше про доказові методи лікування аутизму. І на кожній презентації я показую слайд із головної сторінки сайту ASAT.
Q: Які риси, на вашу думку, мають програми високої якості для дітей з аутизмом?
A: Найкращі програми — незалежно від того, чи це раннє інтенсивне втручання, чи навчання школярів — мають такі характеристики:
індивідуалізовані, чітко визначені цілі поведінкових змін, орієнтовані на мовлення, соціальні та навички самостійності (а також академічні, побутові й трудові, якщо потрібно);
використання доказових методів навчання;
планування генералізації та підтримки набутих навичок у реальних умовах;
безпосереднє та часте вимірювання прогресу;
ухвалення рішень на основі даних (якісні програми не просто збирають дані — вони їх аналізують і застосовують);
регулярні можливості для взаємодії з однолітками без порушень розвитку;
постійна комунікація з батьками та залучення сім’ї до процесу;
добре підготовлений персонал, який володіє принципами ABA;
адміністрація, яка не лише вимагає, а й забезпечує підтримку всіх цих компонентів.
Q: Чому ABA є настільки важливою для дітей з аутизмом?
A: Don Baer, один із засновників прикладного аналізу поведінки, на запитання, чому саме ABA є основним методом лікування аутизму, відповів:
«Тому що ABA — це наука, яка найпослідовніше розглядає питання, які саме зміни поведінки, у якій послідовності й за допомогою яких методів принесуть дитині найбільшу користь» (Baer, 2005, с. 6).
Як і завжди, Baer чудово сформулював суть.
Підхід аналітиків поведінки до розв’язання проблем робить їхню роботу настільки цінною. Сім визначальних характеристик науки ABA, описані Baer, Wolf і Risley (1968, 1987) — прикладна, поведінкова, аналітична, технологічна, концептуально системна, ефективна й здатна до генералізації результатів — лежать в основі її значення для лікування аутизму.
Ось ще кілька причин, чому ABA особливо підходить для поліпшення якості життя дітей і дорослих з аутизмом:
ABA є відкритою наукою: у ній немає нічого прихованого чи містичного. Усе прозоре, чітке й підзвітне.
ABA є відповідальною: спеціалісти з ABA зосереджуються на факторах середовища, які реально впливають на навчання, що забезпечує відповідальність перед суспільством і клієнтами.
ABA є самокоригувальною: часте вимірювання поведінки дає змогу помічати як успіхи, так і помилки, щоб змінювати програму й перетворювати невдачі на результати.
ABA є оптимістичною: діти з аутизмом часто належать до найскладніших у навчанні, але саме ABA дає педагогам і батькам підстави для реального оптимізму. Вона дозволяє бачити навіть невеликі покращення, які інакше могли б залишитися непоміченими, і підкріплює віру в успіх, бо більшість поведінкових втручань справді дають позитивні результати.
Q: Що б ви порадили батькам, чиїй дитині нещодавно поставили діагноз аутизму?
A: Я вважаю, що будь-якому з батьків новодіагностованої дитини з аутизмом варто прочитати “Letters to a Lawyer” Don Baer (2005). Це збірка свідчень, які Baer подавав як експерт у судових справах, де батьки вимагали від шкіл або медичних програм забезпечити дітей послугами ABA. Книга простою мовою пояснює суть і потенціал ABA як освітнього підходу для дітей з аутизмом і первазивними розладами розвитку.
Також рекомендую прочитати “The Top 10 Reasons Children with Autism Deserve ABA” Mary Beth Walsh (2009). У цій статті Walsh з гумором і прикладами зі свого досвіду (її син Ben має аутизм) переконливо описує переваги втручань, заснованих на ABA.
Q: Яку пораду ви дали б фахівцям, які працюють з дітьми з аутизмом?
A: Фахівцям варто пам’ятати, що іноді цілком нормально сказати: «Я не знаю». Якщо ви не є батьком дитини з аутизмом, ви ніколи повною мірою не зрозумієте, наскільки це складно — нести відповідальність 24/7. Але це не привід бути захисним або невпевненим у спілкуванні з батьками. Добре підготовлені спеціалісти можуть ділитися своїми знаннями та навичками без вибачень і відкрито приймати думку родини.
Іноді батьки ставитимуть запитання, на які ви не маєте відповіді, або проситимуть про послуги, які ви не можете надати. Усвідомлення меж своєї компетенції — це ознака справжнього професіонала й етичний критерій. Тож пам’ятайте: іноді цілком нормально сказати «Я не знаю відповіді».
Переклад інтерв’ю, вперше опублікованого у журналі Science in Autism Treatment, Vol. 9, No. 4 (Fall 2012), Association for Science in Autism Treatment (ASAT).
Джерело: Association for Science in Autism Treatment (ASAT)
Інтерв’ю з професором William L. Heward
Дата інтерв’ю: 2 жовтня 2024
Авторка: Моніка Освальдова
Чи можна змінити людську поведінку на краще?
І якщо так, то як цього досягти?
На ці запитання відповідає професор William L. Heward, відомий фахівець у галузі прикладного аналізу поведінки (ABA), який виступив на конференції Європейської асоціації аналізу поведінки (EABA) у Брно.
Під час цього заходу також було представлено перший чеський переклад його фундаментальної книги Applied Behavior Analysis.
Ми поспілкувалися з професором про його досягнення, погляди та практичне застосування ABA в освіті дітей.
Як на вас вплинули подорожі та поширення знань про ABA у світі?
Після виходу на пенсію я отримую величезне задоволення від того, що продовжую працювати у сфері ABA. Це дало мені багато можливостей подорожувати світом, зустрічати нових людей і навчатися з їхнього досвіду.
Мені пощастило побувати на конференціях у 25 країнах і виступити на конференції Асоціації ABA в Лісабоні, де я мав нагоду поспілкуватися з членами організації.
Я дуже вдячний за запрошення взяти участь у конференції в Чехії — це був мій перший візит до цієї країни, і я сподіваюся на подальшу співпрацю.
Якими були ваші очікування від конференції та що ви хотіли, щоб учасники винесли з вашої доповіді про аналіз поведінки в освіті?
Мені було приємно зустріти нових людей, і я дуже насолоджувався часом, проведеним у Чехії. Програма перевершила мої очікування — чудові виступи та бездоганна організація.
Головний екран у будівлі факультету справив на мене велике враження — такого великого й зручного я не бачив у жодній іншій країні.
Усе було чудово організовано, будівля факультету прекрасна, і ця подія залишила незабутні враження.
“Я ніколи раніше не бував у Чехії, але знав, що програма конференції буде чудовою. Будівля педагогічного факультету була надзвичайно гарною, а величезний екран із розкладом — щось, чого я не бачив ніде у світі: настільки великий і зручний! Усе було чудово організовано, і я отримав величезне задоволення.”
Презентація книги: що робить її настільки важливою?
Перше видання нашої книги вийшло у 1987 році й було написане вручну.
Мої колеги — Cooper, Heron і я — працювали викладачами спеціальної освіти та хотіли створити ресурс, спеціально розроблений для педагогів.
На той час більшість книжок зосереджувалися на “модифікації поведінки”, а не на аналізі поведінки.
Ми прагнули представити саму науку аналізу поведінки — її історію, основні принципи та ключові елементи. Ми назвали книгу Applied Behavior Analysis і не знали, який вплив вона матиме.
Через кілька років у Флориді колективний позов до суду підкреслив потребу в ефективній підготовці персоналу, який працює з людьми з тяжкими порушеннями розвитку.
Це сприяло створенню програми сертифікації у Флориді, де наша книга стала головним навчальним матеріалом. Згодом вона стала національним стандартом у США.
Наша книга поклала початок новій епосі в аналізі поведінки, ставши базовим вступом до науки.
Її успіх був надзвичайним: вона стала основним ресурсом для магістерських програм і підготовки фахівців.
Підготовка першого видання тривала чотири роки. З часом аналіз поведінки активно розвивався у світі — зокрема у зв’язку зі зростаючим інтересом до аутизму й ефективних методів навчання — і наша книга відіграла ключову роль у цьому процесі.
Ми не планували подальших видань, але через двадцять років після першого з’явилося друге, а згодом і третє, робота над яким тривала три з половиною роки.
Останнє видання перекладено вісьмома мовами, включно з новою чеською версією.
Ми пишаємося цим досягненням: книга тепер містить 31 розділ, сім із яких написано провідними експертами у галузі.
Ми надзвичайно задоволені результатом і вважаємо це видання остаточним.
Чи можна змінити поведінку дітей на краще?
Так, безумовно!
Існує багато способів поліпшення поведінки, але деякі з них науково підтверджені, а інші — ні.
Нам потрібні практичні стратегії, які можуть застосовувати батьки та вчителі.
Ці методи мають бути не лише ефективними, а й бажано приємними для дітей.
“Покращити поведінку дітей цілком можливо!
Головне — використовувати науково обґрунтовані методи (з ABA), які є водночас ефективними і приємними для самих дітей.”
Які підходи допомагають залучити дітей, що переживають складні життєві обставини?
Учителі працюють надзвичайно наполегливо, а їхня робота стає дедалі складнішою.
Суспільство часто очікує, що освіта вирішить усі проблеми, створюючи величезний тиск і постійно змінюючи вимоги.
Протягом десятиліть головним пріоритетом залишалося ефективне навчання читанню — адже до третього класу дитина має не лише навчитися читати, а й перейти до етапу “читання заради навчання”.
Якщо дитина відстає у розвитку читацьких навичок, це створює серйозні труднощі й може призвести до зарахування у спеціальні програми не через когнітивні порушення, а через прогалини у початковій грамотності.
На щастя, навіть дуже маленькі діти можуть навчитися читати ефективно, якщо застосовувати техніки прикладного аналізу поведінки.
Наші віддані вчителі працюють наполегливо, але часто не мають підготовки саме в цих методах.
Тому важливо впроваджувати науку про навчання й викладання — ABA — у систему освіти, щоб краще підтримувати учнів, особливо тих, хто походить із малозабезпечених родин.
“Учителі працюють надзвичайно важко, і їхня робота зараз складніша, ніж будь-коли. Суспільство покладає на них надмірні очікування, але лише за умови професійності та мотивації педагогів — особливо у бідніших регіонах — наука про навчання, така як ABA, може справді змінити ситуацію.”
William L. Heward — почесний професор Коледжу освіти та людської екології Університету штату Огайо.
Він є видатною постаттю у сфері освіти, насамперед завдяки своїм вагомим внескам у розвиток прикладного аналізу поведінки (ABA), особливо в галузі спеціальної освіти.
ABA — це науковий підхід, що ґрунтується на принципах поведінки та спрямований на досягнення значущих і позитивних змін. Цей підхід широко застосовується для підтримки людей із порушеннями розвитку, зокрема з аутизмом.
Вплив Heward на розвиток ABA значною мірою зумовлений його діяльністю як викладача, автора й дослідника.
Він є співавтором книги Applied Behavior Analysis — одного з найвідоміших і найавторитетніших підручників у галузі, який використовується студентами й фахівцями в усьому світі.
Його ясний, практичний стиль викладу допоміг поєднати науку про поведінку з її реальними застосуваннями, зробивши ABA доступною для педагогів і практиків.
Одним із найважливіших внесків Heward є наголос на індивідуалізації навчання.
Він послідовно виступає за використання практик, заснованих на доказах, щоб відповідати унікальним потребам учнів, особливо тих, хто має труднощі в навчанні чи інші розвиткові особливості.
Його дослідження показують, що застосування технік ABA — таких як підкріплення та систематичне навчання — може суттєво покращити академічні й соціальні навички дітей.
2 жовтня 2024 року — Monika Oswaldová, HR-спеціаліст, Кадровий відділ